Днями Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» отримав унікальні експонати – особисті речі непересічної особистості, відомого письменника-мемуариста, червоноармійця Володимира Гельфанда. У 1933 р., у 10-річному віці, він із родиною переїхав до Дніпропетровська, де й навчався до початку нападу Німеччини на Радянський Союз. Під час Другої світової війни Володимир потрапив на фронт 19-річним рядовим, дослужився до лейтенанта та командував мінометним взводом. Воював під Харковом, брав участь в обороні Сталінграда та визволенні України й Польщі. Він дійшов до Берліна і закінчив війну в Німеччині, де залишався з окупаційним корпусом до вересня 1946 року. Усе, що побачив й пережив, Володимир записував у щоденнику, який вів з квітня 1941 до грудня 1946-го – і на фронті, і у військовому госпіталі, і у школі молодих офіцерів.

Після смерті Гельфанда в 1983 році його син Віталій розшифрував та оцифрував архіви свого батька. Частина щоденника вперше була видана в Німеччині та Швеції ще у 2000-х роках.

Ми мали честь вітати у Дніпрі невістку Володимира Гельфанда пані Ольгу – дружину його сина Віталія, який і передав нашому Музею особисті речі свого батька. Серед них, зокрема – унікальні альбоми з фотографіями Німеччини 1945-1946-х рр. та післявоєнного Дніпропетровська, родинні фото, свідоцтва про одруження Володимира та його рідних, дипломи і трудові книжки, евакуаційна довідка його майбутньої дружини, Белли Гельфанд (у дівоцтві Шульман) про евакуацію разом із матір’ю у серпні 1941 р. з Білорусі до Казахської РСР, підшивка ілюстрованого журналу «Ніва» за 1905 р., а також бінокль Володимира, експонометр «Ленінград», портсигар, радіоприймач «Нева» та багато іншого.

Щиро дякуємо родині Гельфанд за ці надзвичайні експонати! Вже найближчим часом вони займуть гідне місце у постійній експозиції нашого Музею.