• Dozor "Про День Перемоги в Кіровограді, фейкових ветеранів і "липове" примирення"


  •  
     
     
     
     
     
     

    21.05.2018    
     
    Про День Перемоги в Кіровограді, фейкових ветеранів і "липове" примирення
     
     
     
     
     
     
     
     
    У 2015 році до традиційного Дня Перемоги в Україні додалося ще одне
    свято - День пам'яті і примирення. Хоча з огляду на те, що відбувається
    у ці дні в Україні, його варто було б назвати Днем забуття і ненависті.
    Або Днем розділення електорату.
     

    Важко зрозуміти, як ми всі скотилися до такого, але за останні чотири
    роки найсвітліше і найдобріше свято «зі сльозами на очах» перетворилося
    на парад брехні, взаємних звинувачень і людської злоби під спільним
    гаслом «Зате не як у Росії». Чому?






     
     


    Еволюція свята
     
     
    Тож, що сталося за чотири роки? Спочатку зникли «георгіївські стрічки». Це зрозуміло – цей символ перемоги «вкрала» у нас «Новоросія». І якщо у 2014 році хтось ще вдягав ці стрічки, то скоро вони стали сприйматися в Україні тільки як символ сепаратизму. Тільки не дуже зрозуміло, що робити з медаллю «За перемогу над Німеччиною» 1945 року – куди з неї подіти ту кляту георгіївську стрічку? 

    У 2015 році прийняли закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Тож, у відповідності до цього закону, зникли і радянські прапори, як один із символів 9 Травня. Це теж зрозуміло. Але чому цього року День Перемоги святкували з червоно-чорними прапорами «Правого сектора»? Ці прапори, звичайно, не заборонені, але так само не заборонені у нас прапори Червоного Хреста чи ОПЕК, зелене знам'я ісламу, врешті-решт… Чому б не з ними? 

    А ще портрети. В соцмережах коментатори змагаються: хто дотепніше обізве людей, які 9 Травня принесли на Вали портрети своїх батьків і дідів. «Вата» і «руській мир» - це вже пройдений етап. Але що поганого чи антиукраїнського може бути в портреті фронтовика? 

    Акцію «Безсмертний полк» дійсно вигадали в Росії: в 2011 році томські журналісти, які помітили, що живі ветерани, якщо вони ще залишились, вже не можуть ходити по парадах, запропонували жителям міста принести фотографії своїх рідних фронтовиків, а також розповісти на них на сайті «Безсмертного полка». Сьогодні такі акції проходять у 80 (!) країнах світу – скрізь, де є потомки людей, які воювали у Другу світову. Наша подруга зі Швеції розповіла, що в цьому році брала участь у такій акції у Стокгольмі. У Швеції державного вихідного 8-9 травня немає, тож люди вийшли на парад 7-го – у неділю. 

    В усьому світі люди вважають, що мета «Безсмертного полку» – зберегти пам'ять про ту війну. І тільки радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк, що цю акцію вигадало ФСБ і винятково з метою нашкодити Україні… 

    До речі, в Росії ще Великдень святкують. З цим теж слід вже щось робити. 





     
     
    Перемоги чи Примирення, 8 чи 9?
     
     
    Ті, кого виростили фронтовики, завжди будуть святкувати День Перемоги. Тому що для їхніх рідних це було найбільше і найсвітліше свято - день початку нового життя. 

    8 чи 9 – питання не таке вже принципове. Генеральна асамблея ООН визнала обидва ці дні днями пам'яті жертв Другої світової і Перемоги над нацизмом. Справа в тому, що акт про беззастережну капітуляцію Германії був підписаний 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, тобто 9 травня, о 0:43, за московським часом. Ми тоді жили за московським часом. Але й ті, хто зустрів День Перемоги у Берліні, згадують, що святкувати почали на світанку дев'ятого. Оскільки святкували не останній день війни, а перший день миру. 

    До речі, в усьому світі, і навіть в Німеччині, у ці дні святкують саме Перемогу над нацизмом. Якщо хочете святкувати закінчення Другої світової, то це, мабуть, варто робити 2 вересня. 

    Людей, які пережили ту війну, не треба переконувати з кимось миритися. Вони примирилися багато десятиліть тому. Кіровоградка Олександра Олександрівна Кноблох розповідала нам про свого батька, якого розстріляли у 1943 році у дворі тюрми СД на вулиці Польовій (зараз Габдрахманова), розстріляли просто, щоб звільнити місце для нових в'язнів, кинули його труп у колодязь і засипали вапном… А потім розказала про Ганса – німця, який поселився в них вже після смерті батька. Німця, який щодня приносив їжу двом маленьким дівчаткам, саджав їх на коліна, годував і плакав. 

    «У нього біля ліжка стояла фотографія жінки і двох дівчат, десь нашого віку, - казала Олександра Кноблох. - Він був із Дрездена. Я вже коли виросла, зрозуміла, що його родина, мабуть, тоді вже загинула». 





     
     
    Олександра Олександрівна зробила все, щоб вшанувати пам'ять батька, вона домоглася встановлення пам'ятника на території шкірвендиспансеру – колишньої тюрми СД. Але й Ганса вона завжди пам'ятала. Каже, коли їздила на екскурсію в Дрезден, то все вглядалася в обличчя перехожих, розуміла, що Ганс, скоріш за все, загинув в Кіровограді на Різдво 44-го, розуміла, що Дрезден – чималеньке місто. Але все одно сподівалася побачити, обійняти, сказати, що знає: він не винен. 

    Інша жінка – Наталя Золотаревська – розповідала нам про свою маму Белу Токман зі знищеного нацистами села Троїцьке під Гайвороном, і про ще одну маленьку єврейську дівчинку з цього села. Дівчинку, яка в 60-х роках збирала гроші і витрачала щорічну відпустку на те, щоб з'їздити в Східний Сибір, де відбував покарання у таборі її «батько» - поліцай. Він конвоював колону євреїв, яких вели на смерть, і раптом вихопив з натовпу за руку маленьку дівчинку, закинув у канаву на узбіччі. А потім до кінця окупації ховав її у себе в льосі. Її «батько» не був «праведником миру», він був поліцаєм і, мабуть, був винний у багатьох смертях. Але одне маленьке життя врятував. Власні діти не те, щоб відмовилися від батька-поліцая, але й не афішували родинних зав'язків (і це теж зрозуміло). А от та дівчинка, яка прожила у нього в льосі один рік, коли виросла, щороку їздила до нього в табір… 

    Ці люди святкують День Перемоги, а не День примирення. Але їх не треба переконувати з кимось примиритися – вони і без нас чудово знають: війна була не чорно-біла. 




     
     
    Ряжені ветерани та інші фейки 
     
     
    Дуже багато пишуть і говорять у нас про «ряжених» - чоловіків 70-80 років, які, усі в орденах і медалях, приходять на Вали 9 Травня. Можливо, є і ряжені. Але підійдіть до цих чоловіків поближче, подивіться на їхні нагороди, запитайте, врешті-решт, чи воювали вони у 1941-1945-му? Вони радо скажуть, що ні, а їхні ордени і медалі не воєнні, а ювілейні. Це просто військові пенсіонери, яким офіційно дозволено носити військову форму. І це їхні власні медалі – не чужі, не підробні, не фейкові! Цю форму з медалями вони завжди одягали двічі на рік – 23 лютого і 9 Травня. 23 лютого їм вже нема куди піти. Залишилось одне свято. 

    Звісно, вони не ветерани тієї війни. Але чи хочуть вони, одягнувши ордени, ввести нас в оману, щоб отримати зайвий букет тюльпанів? Навряд. Вони ж не знають, що ми не розбираємося у нагородах… 

    І ще одна тенденція, яку ми, на жаль, не можемо обминути, - численні статті і перепости статей про радянський солдат, які гвалтували і вбивали німецьких жінок. Безумовно, таке теж було. Мало бути – погані люди є скрізь. 

    Наш земляк Володимир Гельфанд, який вів щоденники у 1941-1946, описав чимало такого, про що в СРСР не прийнято було говорити вголос. Щоденники Гельфанда опубліковані окремими книгами на німецькій і на російській, вони є у вільному доступі. Він пише і про ґвалтування, і про мародерство в Берліні 1945-46 років. Пише навіть про те, що він теж не був осторонь. Ні, він не гвалтував і не вбивав, але не раз підходив до тієї межі, де закінчується звичайне хамство переможців і починається кримінальний кодекс… 




     
     
    Ми листувалися з сином автора – Віталієм Гельфандом, який опублікував щоденники батька. І питали: чи не хотілося йому трохи скорегувати, прибрати те, від чого, як писав його батько, він сам собі був огидний. Ні. Він не хотів. Тому що у 1946 році інтелігентний єврейський хлопчик Гельфанд вже у подробицях знав, що зробили з його рідними. І зустрічаючи вдову німецького офіцера у скрутному становищі, не дозволяв собі відчувати жалість… 

    Але Гельфанд пише про окремі випадки, а не про масовий процес гвалтувань і грабежів. А ті, хто сьогодні пише про такі речі у нас, в Україні, що вони уявляють? Очі свого дідуся, який заколисував їх у дитинстві? Свою бабусю, яка у 18 років потрапила на фронт, дійшла до Берліна і давай там по-звірячому вбивати німецьких дітей? 

    Чи примирився Володимир Гельфанд? Важко сказати. Його син, який мешкає у Німеччині, переконаний: винні не окремі люди, винна війна, винен нацизм як явище. Це – примирення. А перейменування вулиці Конєва – це не примирення, а плювок в обличчя тим, хто звільняв наше місто, і тим, хто береже пам'ять про них… 

    В Україні офіційно 8 травня – це День пам'яті і примирення, 9 – Перемоги над нацизмом. Тобто, хто що хоче - той те і відзначає. Ми не змушуємо нікого святкувати День Перемоги. Але, якщо ви святкуєте Різдво, то не йдете ж на Хануку в Синагогу, щоб пояснити іудеям, що вони святкують не тоді, не те і обряди в них неправильні, правда? 




     
     

     
     






    © Dozor
     
                                                                    





    Ukr







    21.05.2018    
     
    Über den Tag des Sieges in Kirowograd, falsche Veteranen und "falsche" Versöhnung
     
     
     
     
     
     
     
     
    Im Jahr 2015, zum traditionellen Tag des Sieges in der Ukraine, fügte ein weiterer
    hinzu Urlaub ist ein Tag der Erinnerung und der Versöhnung. Obwohl gegeben,
    was passiert In diesen Tagen in der Ukraine sollte es der Tag der
    Vergessenheit und des Hasses genannt werden. Oder der Wahltag.
     

    Es ist schwer zu verstehen, wie wir alle dazu gekommen sind, aber für die letzten
    vierJahre hat sich das hellste und angenehmste Fest "mit Tränen in den Augen" entwickeltzu einer Parade von Lügen, gegenseitigen Anschuldigungen und
    menschlicher Bosheit unter dem Gemeinsamen der Slogan
    "Aber nicht wie in Russland". Warum?






     
     


    Entwicklung des Festes
     
     
    Was ist in vier Jahren passiert? Ursprünglich verschwunden "St. George's Ribbons". Das ist verständlich - dieses Symbol des Siegs hat von uns "Novorossiya" "gestohlen". Und wenn 2014 jemand anderes diese Bänder anlegte, wurden sie in der Ukraine bald nur noch als Symbol des Separatismus wahrgenommen. Was mit der Medaille "Für den Sieg über Deutschland" 1945 zu tun ist, ist nicht ganz klar - woher kommt das georgische Band?

    Im Jahr 2015 wurde das Gesetz "Über die Verurteilung der kommunistischen und nationalsozialistischen totalitären Regime in der Ukraine und das Verbot der Förderung ihrer Symbole" verabschiedet. In Übereinstimmung mit diesem Gesetz verschwanden die sowjetischen Flaggen als eines der Symbole des 9. Mai. Dies ist auch verständlich. Aber warum in diesem Jahr wurde der Tag des Sieges mit den rot-schwarzen Fahnen des rechten Sektors gefeiert? Natürlich sind diese Fahnen nicht verboten, aber das ist nicht verboten durch unsere roten Kreuz-Banner oder OPECs, das grüne Banner des Islam, schließlich ... Warum nicht mit ihnen?

    Und immer noch Porträts. In sozialen Netzwerken konkurrieren die Kommentatoren: Wer trägt witzig Menschen mit, die am 9. Mai Porträts ihrer Eltern und Großväter über Val brachten? "Vata" und "Russische Welt" - das ist bereits Bühne überschritten. Aber was kann ein schlechter oder antiukrainischer im Portrait eines Veteranen sein?

    Die Aktion „Immortal Regiment“ wirklich in Russland erfunden: im Jahr 2011, fiel Tomsk Journalisten, dass lebende Veteranen, wenn sie andauern, kann nicht mehr in Paraden gehen, in die Stadt angeboten Fotos von ihren Verwandten Soldaten zu bringen und ihnen sagen zu Website "Immortal Regiment". Heute finden solche Aktionen in 80 (!) Ländern der Welt statt - überall dort, wo Nachkommen von Menschen sind, die in der Zweiten Welt gekämpft haben. Unsere Freundin aus Schweden sagte, dass sie in diesem Jahr an einer solchen Aktion in Stockholm teilgenommen hat. In Schweden gibt es am 8.-9. Mai kein öffentliches Publikum, also gingen die Leute zur 7. Parade - am Sonntag.

    Menschen auf der ganzen Welt glauben, dass das Ziel des "Unsterblichen Regiments" ist, die Erinnerung an diesen Krieg zu bewahren. Und nur der Berater des Ministers von Inneren Angelegenheiten der Ukraine Zoryan Shkiryak, dass der FSB diese Handlung und exklusiv für den Zweck erfunden hat, der Ukraine ... zu schaden

    Übrigens feiert Russland noch Ostern. Du musst auch etwas damit machen.





     
     
    Sieg oder Versöhnung, 8 oder 9?
     
     
    Diejenigen, die die Kriegsveteranen großgezogen haben, werden immer den Tag des Sieges feiern. Denn für ihre Verwandten war dies der größte und gefeiertste Feiertag - der Tag des Beginns eines neuen Lebens.

    8 oder 9 - die Frage ist nicht so grundlegend. Die Generalversammlung der Vereinten Nationen erkannte in diesen Tagen die Tage der Erinnerung an die Opfer des Zweiten Weltkriegs und den Sieg über den Nationalsozialismus an. Die Tatsache, dass ein Akt der bedingungslosen Kapitulation von Deutschland am 8. Mai um 22:43 Uhr mitteleuropäische Zeit, das heißt, 9. Mai um 00.43 Uhr, Moskauere Zeit unterzeichnet wurde. Wir lebten damals in der Moskauer Zeit. Aber selbst diejenigen, die den Siegestag in Berlin besucht haben, erinnern sich, dass die Feier im Morgengrauen des Neunten begann. Weil der letzte Tag des Krieges gefeiert wurde, aber der erste Tag der Welt.

    Übrigens, auf der ganzen Welt und sogar in Deutschland feiern diese Tage den Sieg über den Nationalsozialismus. Wenn Sie das Ende der Zweiten Welt feiern wollen, dann ist dies wahrscheinlich am 2. September.

    Menschen, die den Krieg überlebt haben, sollten nicht dazu gebracht werden, sich mit jemandem abzufinden. Sie haben sich vor vielen Jahrzehnten versöhnt. Kirovohradka Alexander Alexanderivna Knobloh erzählte uns von seinem Vater, der im Jahr 1943 im Hof ​​des Gefängnisses LED-Straßen Field (jetzt Habdrahmanova) Schuss geschossen wurde nur um Platz zu machen für neue Gefangene warf seinen Körper in der Grube und mit Kalk bedeckt und dann ... erzählte von Hans - dem Deutschen, der sich nach dem Tod seines Vaters in ihnen niederließ. Die Deutschen, die täglich zwei kleinen Mädchen Essen brachten, stellten sie auf die Knie, fütterten und weinten.

    "An seinem Bett war ein Foto von einer Frau und zwei Mädchen, irgendwo in unserem Alter", sagte Alexander Knobloch. - Er war aus Dresden. Als ich erwachsen wurde, wurde mir klar, dass seine Familie wahrscheinlich schon tot war. "





     
     
    Alexander Alexandrowna tat alles, um die Erinnerung an ihren Vater zu ehren, sie ließ auf dem Gebiet der Hautklinik - dem ehemaligen Gefängnis des SD - ein Denkmal errichten. Aber sie erinnerte sich immer an Hans. Er sagt, wenn sie auf einer Reise nach Dresden ging, die alle im Gesicht vhlyadalasya Passanten wussten, dass Hans, wahrscheinlich in Kirowograd Weihnachten 44th starb, wusste, dass Dresden - groß genug, um Stadt. Aber immer noch hoffen zu sehen, umarmen, sagen, dass er weiß: Er ist nicht schuld.

    Eine andere Frau - Natalia Zolotarevskogo - sagte uns seine Mutter Belo Tokman mit den Nazis das Dorf am Trinity Saatkrähe und über ein anderes kleines jüdisches Mädchen aus diesem Dorf zerstört. Ein Mädchen, das in den 60er Jahren Geld sammelte und ihren jährlichen Urlaub auf einer Reise nach Ostsibirien verbrachte, wo sie in ihrem Lager von einem "Vater" - einem Polizisten - bestraft wurde. Er führt eine Kolonne von Juden herbei, die zum Tod geführt werden, und plötzlich zieht er ein kleines Mädchen aus der Menge in eine Menschenmenge und wirft es in den Graben an der Seite. Und dann, am Ende der Besatzung, hatte sie sie in ihrem Keller versteckt. Ihr "Vater" war nicht "ein gerechter Mann des Friedens", er war ein Polizist und offenbar vieler Todesfälle schuldig. Aber ein kleines Leben gerettet. Eigene Kinder wollen ihren Vater-Polizisten nicht aufgeben, werben aber auch nicht für familiäre Bindungen (und das ist auch verständlich). Aber das Mädchen, das ein Jahr lang in einem Keller gelebt hat, als sie aufgewachsen ist, ist zu ihr jedes Jahr zu ihm ... gegangen

    Diese Leute feiern den Tag des Sieges, nicht den Tag der Versöhnung. Aber sie müssen niemanden dazu bringen, sich zu versöhnen - sie sind uns sehr wohl bewusst: Der Krieg war nicht schwarz und weiß.




     
     
    Clowns Veteranen und andere Fälschung 
     
     
    Wir schreiben und sprechen viel über "faul" - Männer im Alter von 70-80 Jahren, die am 9. Mai alle nach Orden und Orden kommen. Vielleicht gibt es viele Leute. Aber komm näher zu diesen Männern, sieh dir ihre Belohnungen an und frage am Ende, ob sie in den Jahren 1941-1945 gekämpft haben? Sie werden gerne Nein sagen, und ihre Orden und Medaillen sind nicht militärisch, sondern Jubiläum. Es sind nur Militärrentner, die offiziell Militäruniformen tragen dürfen. Und das sind ihre eigenen Medaillen - kein Fremder, keine Fälschung, keine Fälschung! Sie verwendeten diese Form immer zweimal im Jahr mit Medaillen - 23. Februar und 9. Mai. Sie haben nicht viel am 23. Februar zu gehen. Es gibt nur noch einen Urlaub.

    Natürlich sind sie keine Veteranen dieses Krieges. Aber wollen sie die Aufträge kleiden, uns täuschen, um einen zusätzlichen Strauß Tulpen zu bekommen? Unwahrscheinlich Sie wissen nicht, dass wir die Belohnungen nicht verstehen ...

    Und ein weiterer Trend, den wir leider nicht ignorieren können, sind zahlreiche Artikel und Transpositionen von Artikeln über einen sowjetischen Soldaten, der deutsche Frauen vergewaltigte und tötete. Natürlich war dies auch der Fall. Es sollte sein - schlechte Menschen sind überall.

    Unser Landsmann Vladimir Gelfand, die Tagebücher von 1941-1946 gehalten, beschrieben viele wie die Sowjetunion nicht laut zu sprechen akzeptiert.
    Gelfands-Tagebuch in einzelnen Büchern in deutscher und russischer Sprache veröffentlicht, sind sie frei zugänglich. Er schreibt von 1945-46 über Vergewaltigung und Plünderung in Berlin. Er schreibt sogar, dass er nicht alleine war. Nein, er hat nicht vergewaltigt und getötet, aber er hat sich wiederholt der Grenze genähert, wo die übliche Unhöflichkeit der Gewinner endet und das Strafgesetzbuch beginnt ...




     
     
    Wir korrespondierten mit dem Sohn des Autors - Vitaliy Gelfand, der die Tagebücher seines Vaters veröffentlichte. Und sie fragten: wollten es nicht ein wenig korrigieren, um was von was zu entfernen, wie sein Vater schrieb, war er selbst ekelhaft. Nein Er wollte nicht. Denn 1946 wusste der intelligente jüdische Junge Gelfand genau, was er mit seinen Verwandten gemacht hatte. Und die Witwe eines deutschen Offiziers in einer schwierigen Lage zu treffen, ließ mich nicht traurig sein ...

    Aber Gelfand schreibt über Einzelfälle, nicht über den massiven Prozess von Vergewaltigung und Raub. Und diejenigen, die heute über solche Dinge in der Ukraine schreiben, was stellen sie sich vor? Die Augen meines Großvaters, der sie in der Kindheit gefahren hat? Meine Großmutter, die in den 18 Jahren an die Front kam, erreichte Berlin und ließ sie die deutschen Kinder brutal umbringen.

    Hat sich Vladimir Gelfand versöhnt? Es ist schwer zu sagen. Sein Sohn, der in Deutschland lebt, ist davon überzeugt, dass nicht schuldige Menschen, die des Krieges schuldig sind, sich des Nationalsozialismus als Phänomen schuldig gemacht haben. Das ist Versöhnung. Und die Umbenennung der Konevstraße ist keine Versöhnung, sondern ein Trick im Angesicht derer, die unsere Stadt befreit haben, und derjenigen, die die Erinnerung an sie bewahren ...

    In der Ukraine, offiziell am 8. Mai, ist es ein Tag der Erinnerung und der Versöhnung, 9 - Sieg über den Nationalsozialismus. Das heißt, wer will, ist der Eine und die Notizen. Wir zwingen niemanden, den Tag des Sieges zu feiern. Aber wenn du Weihnachten feierst, dann geh nicht nach Chanukka in die Synagoge, um den Juden zu erklären, dass sie nicht feiern, dann, und die Riten sind falsch in ihnen, richtig?




     
     

     
     






    © Dozor


     





  •     Dr. Elke Scherstjanoi "Ein Rotarmist in Deutschland"
  •     Stern  "Von Siegern und Besiegten"
  •     Märkische Allgemeine  "Hinter den Kulissen"
  •     Das Erste /TV/  "Kulturreport"
  •     Berliner Zeitung  "Besatzer, Schöngeist, Nervensäge, Liebhaber"
  •     SR 2 KulturRadio  "Deutschland-Tagebuch 1945-1946. Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     Die Zeit  "Wodka, Schlendrian, Gewalt"
  •     Jüdische Allgemeine  "Aufzeichnungen im Feindesland"
  •     Mitteldeutsche Zeitung  "Ein rotes Herz in Uniform"
  •     Unveröffentlichte Kritik  "Aufzeichnungen eines Rotarmisten vom Umgang mit den Deutschen"
  •     Bild  "Auf Berlin, das Besiegte, spucke ich!"
  •     Das Buch von Gregor Thum "Traumland Osten. Deutsche Bilder vom östlichen Europa im 20. Jahrhundert"
  •     Flensborg Avis  "Set med en russisk officers øjne"
  •     Ostsee Zeitung  "Das Tagebuch des Rotarmisten"
  •     Leipziger Volkszeitung  "Das Glück lächelt uns also zu!"
  •     Passauer Neue Presse "Erinnerungspolitischer Gezeitenwechsel"
  •     Lübecker Nachrichten  "Das Kriegsende aus Sicht eines Rotarmisten"
  •     Lausitzer Rundschau  "Ich werde es erzählen"
  •     Leipzigs-Neue  "Rotarmisten und Deutsche"
  •     SWR2 Radio ART: Hörspiel
  •     Kulturation  "Tagebuchaufzeichnungen eines jungen Sowjetleutnants"
  •     Der Tagesspiegel  "Hier gibt es Mädchen"
  •     NDR  "Bücher Journal"
  •     Kulturportal  "Chronik"
  •     Sächsische Zeitung  "Bitterer Beigeschmack"
  •     Deutschlandradio Kultur  "Krieg und Kriegsende aus russischer Sicht"
  •     Berliner Zeitung  "Die Deutschen tragen alle weisse Armbinden"
  •     MDR  "Deutschland-Tagebuch eines Rotarmisten"
  •     Jüdisches Berlin  "Das Unvergessliche ist geschehen" / "Личные воспоминания"
  •     Süddeutsche Zeitung  "So dachten die Sieger"
  •     Financial Times Deutschland  "Aufzeichnungen aus den Kellerlöchern"
  •     Badisches Tagblatt  "Ehrliches Interesse oder narzisstische Selbstschau?"
  •     Freie Presse  "Ein Rotarmist in Berlin"
  •     Nordkurier/Usedom Kurier  "Aufzeichnungen eines Rotarmisten ungefiltert"
  •     Nordkurier  "Tagebuch, Briefe und Erinnerungen"
  •     Ostthüringer Zeitung  "An den Rand geschrieben"
  •     Potsdamer Neueste Nachrichten  "Hier gibt es Mädchen"
  •     NDR Info. Forum Zeitgeschichte "Features und Hintergründe"
  •     Deutschlandradio Kultur  "Politische Literatur. Lasse mir eine Dauerwelle machen"
  •     Konkret "Watching the krauts. Emigranten und internationale Beobachter schildern ihre Eindrücke aus Nachkriegsdeutschland"
  •     Dagens Nyheter  "Det oaendliga kriget"
  •     Utopie-kreativ  "Des jungen Leutnants Deutschland - Tagebuch"
  •     Neues Deutschland  "Berlin, Stunde Null"
  •     Webwecker-bielefeld  "Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     Südkurier  "Späte Entschädigung"
  •     Online Rezension  "Das kriegsende aus der Sicht eines Soldaten der Roten Armee"
  •     Saarbrücker Zeitung  "Erstmals: Das Tagebuch eines Rotarmisten"
  •     Neue Osnabrücker Zeitung  "Weder Brutalbesatzer noch ein Held"
  •     Thüringische Landeszeitung  "Vom Alltag im Land der Besiegten"
  •     Das Argument  "Wladimir Gelfand: Deutschland-Tagebuch 1945-1946. Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     Deutschland Archiv: Zeitschrift für das vereinigte Deutschland "Betrachtungen eines Aussenseiters"
  •     Neue Gesellschaft/Frankfurter Hefte  "Von Siegern und Besiegten"
  •     Deutsch-Russisches Museum Berlin-Karlshorst. Rezensionen
  •     Online Rezensionen. Die Literaturdatenbank
  •     Literaturkritik  "Ein siegreicher Rotarmist"
  •     RBB Kulturradio  "Ein Rotarmist in Berlin"
  •     Українська правда  "Нульовий варiант" для ветеранiв вiйни / Комсомольская правда "Нулевой вариант" для ветеранов войны"
  •     Dagens Nyheter.  "Vladimir Gelfand. Tysk dagbok 1945-46"
  •     Ersatz  "Tysk dagbok 1945-46 av Vladimir Gelfand"
  •     Borås Tidning  "Vittnesmåil från krigets inferno"
  •     Sundsvall (ST)  "Solkig skildring av sovjetisk soldat frеn det besegrade Berlin"
  •     Helsingborgs Dagblad  "Krigsdagbok av privat natur"
  •     2006 Bradfor  "Conference on Contemporary German Literature"
  •     Spring-2005/2006/2016 Foreign Rights, German Diary 1945-1946
  •     Flamman  "Dagbok kastar tvivel över våldtäktsmyten"
  •     Expressen  "Kamratliga kramar"
  •     Expressen Kultur  "Under våldets täckmantel"
  •     Lo Tidningen  "Krigets vardag i röda armén"
  •     Tuffnet Radio  "Är krigets våldtäkter en myt?"
  •     Norrköpings Tidningar  "En blick från andra sidan"
  •     Expressen Kultur  "Den enda vägens historia"
  •     Expressen Kultur  "Det totalitära arvet"
  •     Allehanda  "Rysk soldatdagbok om den grymma slutstriden"
  •     Ryska Posten  "Till försvar för fakta och anständighet"
  •     Hugin & Munin  "En rödarmist i Tyskland"
  •     Theater "Das deutsch-russische Soldatenwörtebuch" / Театр  "Русско-немецкий солдатский разговорник"
  •     SWR2 Radio "Journal am Mittag"
  •     Berliner Zeitung  "Dem Krieg den Krieg erklären"
  •     Die Tageszeitung  "Mach's noch einmal, Iwan!"
  •     The book of Paul Steege: "Black Market, Cold War: Everyday Life in Berlin, 1946-1949"
  •     Телеканал РТР "Культура"  "Русско-немецкий солдатский разговорник"
  •     Аргументы и факты  "Есть ли правда у войны?"
  •     RT "Russian-German soldier's phrase-book on stage in Moscow"
  •     Утро.ru  "Контурная карта великой войны"
  •     Телеканал РТР "Культура":  "Широкий формат с Ириной Лесовой"
  •     Museum Berlin-Karlshorst  "Das Haus in Karlshorst. Geschichte am Ort der Kapitulation"
  •     Das Buch von Roland Thimme: "Rote Fahnen über Potsdam 1933 - 1989: Lebenswege und Tagebücher"
  •     Das Buch von Bernd Vogenbeck, Juliane Tomann, Magda Abraham-Diefenbach: "Terra Transoderana: Zwischen Neumark und Ziemia Lubuska"
  •     Das Buch von Sven Reichardt & Malte Zierenberg: "Damals nach dem Krieg Eine Geschichte Deutschlands - 1945 bis 1949" 
  •     Lothar Gall & Barbara Blessing: "Historische Zeitschrift Register zu Band 276 (2003) bis 285 (2007)"
  •     Kollektives Gedächtnis "Erinnerungen an meine Cousine Dora aus Königsberg"
  •     Das Buch von Ingeborg Jacobs: "Freiwild: Das Schicksal deutscher Frauen 1945"
  •     Закон i Бiзнес "Двічі по двісті - суд честі"
  •     Радио Свобода "Красная армия. Встреча с Европой"
  •     DEP "Stupri sovietici in Germania (1944-45)"
  •     Explorations in Russian and Eurasian History "The Intelligentsia Meets the Enemy: Educated Soviet Officers in Defeated Germany, 1945"
  •     DAMALS "Deutschland-Tagebuch 1945-1946"
  •     Das Buch von Pauline de Bok: "Blankow oder Das Verlangen nach Heimat"  
  •     Das Buch von Ingo von Münch: "Frau, komm!": die Massenvergewaltigungen deutscher Frauen und Mädchen 1944/45"
  •     Das Buch von Roland Thimme: "Schwarzmondnacht: Authentische Tagebücher berichten (1933-1953). Nazidiktatur - Sowjetische Besatzerwillkür"
  •     История государства "Миф о миллионах изнасилованных немок"
  •     Das Buch Alexander Häusser, Gordian Maugg: "Hungerwinter: Deutschlands humanitäre Katastrophe 1946/47"
  •     Heinz Schilling: "Jahresberichte für deutsche Geschichte: Neue Folge. 60. Jahrgang 2008"
  •     Jan M. Piskorski "WYGNAŃCY: Migracje przymusowe i uchodźcy w dwudziestowiecznej Europie"
  •     Deutschlandradio "Heimat ist dort, wo kein Hass ist"
  •     Journal of Cold War Studies "Wladimir Gelfand, Deutschland-Tagebuch 1945–1946: Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     ЛЕХАИМ "Евреи на войне. Солдатские дневники"
  •     Частный Корреспондент "Победа благодаря и вопреки"
  •     Перспективы "Сексуальное насилие в годы Второй мировой войны: память, дискурс, орудие политики"
  •     Радиостанция Эхо Москвы & RTVi "Не так" с Олегом Будницким: Великая Отечественная - солдатские дневники"
  •     Books Llc "Person im Zweiten Weltkrieg /Sowjetunion/ Georgi Konstantinowitsch Schukow, Wladimir Gelfand, Pawel Alexejewitsch Rotmistrow"
  •     Das Buch von Jan Musekamp: "Zwischen Stettin und Szczecin - Metamorphosen einer Stadt von 1945 bis 2005"
  •     Encyclopedia of safety "Ladies liberated Europe in the eyes of Russian soldiers and officers (1944-1945 gg.)"
  •     Азовские греки "Павел Тасиц"
  •     Вестник РГГУ "Болезненная тема второй мировой войны: сексуальное насилие по обе стороны фронта"
  •     Das Buch von Jürgen W. Schmidt: "Als die Heimat zur Fremde wurde"
  •     ЛЕХАИМ "Евреи на войне: от советского к еврейскому?"
  •     Gedenkstätte/ Museum Seelower Höhen "Die Schlacht"
  •     The book of Frederick Taylor "Exorcising Hitler: The Occupation and Denazification of Germany"
  •     Огонёк "10 дневников одной войны"
  •     The book of Michael Jones "Total War: From Stalingrad to Berlin"
  •     Das Buch von Frederick Taylor "Zwischen Krieg und Frieden: Die Besetzung und Entnazifizierung Deutschlands 1944-1946"
  •     WordPress.com "Wie sind wir Westler alt und überklug - und sind jetzt doch Schmutz unter ihren Stiefeln"
  •     Олег Будницкий: "Архив еврейской истории" Том 6. "Дневники"
  •     Åke Sandin "Är krigets våldtäkter en myt?"
  •     Michael Jones: "El trasfondo humano de la guerra: con el ejército soviético de Stalingrado a Berlín"
  •     Das Buch von Jörg Baberowski: "Verbrannte Erde: Stalins Herrschaft der Gewalt"
  •     Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft "Gewalt im Militar. Die Rote Armee im Zweiten Weltkrieg"
  •     Ersatz-[E-bok] "Tysk dagbok 1945-46"
  •     The book of Michael David-Fox, Peter Holquist, Alexander M. Martin: "Fascination and Enmity: Russia and Germany as Entangled Histories, 1914-1945"
  •     Елена Сенявская "Женщины освобождённой Европы глазами советских солдат и офицеров (1944-1945 гг.)"
  •     The book of Raphaelle Branche, Fabrice Virgili: "Rape in Wartime (Genders and Sexualities in History)"
  •     БезФорматаРу "Хоть бы скорей газетку прочесть"
  •     Все лечится "10 миллионов изнасилованных немок"
  •     Симха "Еврейский Марк Твен. Так называли Шолома Рабиновича, известного как Шолом-Алейхем"
  •     Annales: Nathalie Moine "La perte, le don, le butin. Civilisation stalinienne, aide étrangère et biens trophées dans l’Union soviétique des années 1940"
  •     Das Buch von Beata Halicka "Polens Wilder Westen. Erzwungene Migration und die kulturelle Aneignung des Oderraums 1945 - 1948"
  •     Das Buch von Jan M. Piskorski "Die Verjagten: Flucht und Vertreibung im Europa des 20. Jahrhundert"
  •     Уроки истории. ХХ век. Гефтер. "Антисемитизм в СССР во время Второй мировой войны в контексте холокоста"
  •     Ella Janatovsky "The Crystallization of National Identity in Times of War: The Experience of a Soviet Jewish Soldier"
  •     Всеукраинский еженедельник Украина-Центр "Рукописи не горят"
  •     Bücher / CD-s / E-Book von Niclas Sennerteg "Nionde arméns undergång: Kampen om Berlin 1945"
  •     Das Buch von Michaela Kipp: "Großreinemachen im Osten: Feindbilder in deutschen Feldpostbriefen im Zweiten Weltkrieg"
  •     Петербургская газета "Женщины на службе в Третьем Рейхе"
  •     Володимир Поліщук "Зроблено в Єлисаветграді"
  •     Deutsch-Russisches Museum Berlin-Karlshorst. Katalog zur Dauerausstellung / Каталог постоянной экспозиции
  •     Clarissa Schnabel "The life and times of Marta Dietschy-Hillers"
  •     Еврейский музей и центр толерантности. Группа по работе с архивными документами 
  •     Эхо Москвы "ЦЕНА ПОБЕДЫ: Военный дневник лейтенанта Владимира Гельфанда"
  •     Bok / eBok: Anders Bergman & Emelie Perland "365 dagar: Utdrag ur kända och okända dagböcker"
  •     РИА Новости "Освободители Германии"
  •     Das Buch von Jan M. Piskorski  "Die Verjagten: Flucht und Vertreibung im Europa des 20. Jahrhundert"
  •     Das Buch von Miriam Gebhardt "Als die Soldaten kamen: Die Vergewaltigung deutscher Frauen am Ende des Zweiten Weltkriegs"
  •     Petra Tabarelli "Vladimir Gelfand"
  •     Das Buch von Martin Stein "Die sowjetische Kriegspropaganda 1941 - 1945 in Ego-Dokumenten"
  •     The German Quarterly "Philomela’s Legacy: Rape, the Second World War, and the Ethics of Reading"
  •     MAZ LOKAL "Archäologische Spuren der Roten Armee in Brandenburg"
  •     Deutsches Historisches Museum "1945 – Niederlage. Befreiung. Neuanfang. Zwölf Länder Europas nach dem Zweiten Weltkrieg"
  •     День за днем "Дневник лейтенанта Гельфанда"
  •     BBC News "The rape of Berlin" / BBC Mundo / BBC O`zbek  / BBC Brasil / BBC فارْسِى "تجاوز در برلین"
  •     Echo24.cz "Z deníku rudoarmějce: Probodneme je skrz genitálie"
  •     The Telegraph "The truth behind The Rape of Berlin"
  •     BBC World Service "The Rape of Berlin"
  •     ParlamentniListy.cz "Mrzačení, znásilňování, to všechno jsme dělali. Český server připomíná drsné paměti sovětského vojáka"
  •     WordPress.com "Termina a Batalha de Berlim"
  •     Dnevnik.hr "Podignula je suknju i kazala mi: 'Spavaj sa mnom. Čini što želiš! Ali samo ti"                  
  •     ilPOST "Gli stupri in Germania, 70 anni fa"
  •     上 海东方报业有限公司 70年前苏军强奸了十万柏林妇女?很多人仍在寻找真相
  •     연합뉴스 "BBC: 러시아군, 2차대전때 독일에서 대규모 강간"
  •     Telegraf "SPOMENIK RUSKOM SILOVATELJU: Nemci bi da preimenuju istorijsko zdanje u Berlinu?"
  •    Múlt-kor "A berlini asszonyok küzdelme a szovjet erőszaktevők ellen"
  •     Noticiasbit.com "El drama oculto de las violaciones masivas durante la caída de Berlín"
  •     Museumsportal Berlin "Landsberger Allee 563, 21. April 1945"
  •     Caldeirão Político "70 anos após fim da guerra, estupro coletivo de alemãs ainda é episódio pouco conhecido"
  •     Nuestras Charlas Nocturnas "70 aniversario del fin de la II Guerra Mundial: del horror nazi al terror rojo en Alemania"
  •     W Radio "El drama oculto de las violaciones masivas durante la caída de Berlín"
  •     La Tercera "BBC: El drama oculto de las violaciones masivas durante la caída de Berlín"
  •     Noticias de Paraguay "El drama de las alemanas violadas por tropas soviéticas hacia el final de la Segunda Guerra Mundial"
  •     Cnn Hit New "The drama hidden mass rape during the fall of Berlin"
  •     Dân Luận "Trần Lê - Hồng quân, nỗi kinh hoàng của phụ nữ Berlin 1945"
  •     Český rozhlas "Temná stránka sovětského vítězství: znásilňování Němek"
  •     Historia "Cerita Kelam Perempuan Jerman Setelah Nazi Kalah Perang"
  •     G'Le Monde "Nỗi kinh hoàng của phụ nữ Berlin năm 1945 mang tên Hồng Quân"
  •     Эхо Москвы "Дилетанты. Красная армия в Европе"
  •     Der Freitag "Eine Schnappschussidee"
  •     باز آفريني واقعيت ها  "تجاوز در برلین"
  •     Quadriculado "O Fim da Guerra e o início do Pesadelo. Duas narrativas sobre o inferno"    
  •     Majano Gossip "PER NON DIMENTICARE…….. LE PORCHERIE COMUNISTE !!!!!"
  •     Русская Германия "Я прижал бедную маму к своему сердцу и долго утешал"
  •     Das Buch von Nicholas Stargardt "Der deutsche Krieg: 1939 - 1945"
  •     The book of Nicholas Stargardt "The German War: A Nation Under Arms, 1939–45"
  •     Das Buch "Владимир Гельфанд. Дневник 1941 - 1946"
  •     BBC Русская служба "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" / BBC Україна "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"
  •     Гефтер. "Олег Будницкий: «Дневник, приятель дорогой!» Военный дневник Владимира Гельфанда"
  •     Гефтер "Владимир Гельфанд. Дневник 1942 года"
  •     BBC Tiếng Việt "Lính Liên Xô 'hãm hiếp phụ nữ Đức'"
  •     Эхо Москвы "ЦЕНА ПОБЕДЫ: Дневники лейтенанта Гельфанда"
  •     Renato Furtado "Soviéticos estupraram 2 milhões de mulheres alemãs, durante a Guerra Mundial"
  •     Вера Дубина "«Обыкновенная история» Второй мировой войны: дискурсы сексуального насилия над женщинами оккупированных территорий"
  •     Еврейский музей и центр толерантности "Презентация книги Владимира Гельфанда «Дневник 1941-1946»"
  •     Еврейский музей и центр толерантности "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. "Атака"
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. "Бой"
  •     
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. "Победа"
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. Эпилог
  •     Труд "Покорность и отвага: кто кого?"
  •     Издательский Дом «Новый Взгляд» "Выставка подвига"
  •     Katalog NT "Выставка "Евреи в Великой Отечественной войне " - собрание уникальных документов"
  •     Вести "Выставка "Евреи в Великой Отечественной войне" - собрание уникальных документов"
  •     Радио Свобода "Бесценный графоман"
  •     Вечерняя Москва "Еще раз о войне"
  •     РИА Новости "Выставка про евреев во время ВОВ открывается в Еврейском музее"
  •     Телеканал «Культура» "Евреи в Великой Отечественной войне" проходит в Москве"
  •     Россия HD "Вести в 20.00"
  •     GORSKIE "В Москве открылась выставка "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Aгентство еврейских новостей "Евреи – герои войны"
  •     STMEGI TV "Открытие выставки "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Национальный исследовательский университет Высшая школа экономики "Открытие выставки "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Независимая газета "Война Абрама"
  •     Revista de Historia "El lado oscuro de la victoria aliada en la Segunda Guerra Mundial"
  •     Лехаим "Война Абрама"
  •     Libertad USA "El drama de las alemanas: violadas por tropas soviéticas en 1945 y violadas por inmigrantes musulmanes en 2016"
  •     НГ Ex Libris "Пять книг недели"
  •     Брестский Курьер "Фамильное древо Бреста. На перекрестках тех дорог…"
  •     Полит.Ру "ProScience: Олег Будницкий о народной истории войны"
  •     Олена Проскура "Запiзнiла сповiдь"
  •     Полит.Ру "ProScience: Возможна ли научная история Великой Отечественной войны?"
  •     Das Buch "Владимир Гельфанд. Дневник 1941 - 1946"
  •     Ahlul Bait Nabi Saw "Kisah Kelam Perempuan Jerman Setelah Nazi Kalah Perang"
  •     北京北晚新视觉传媒有限公司 "70年前苏军强奸了十万柏林妇女?"
  •     Преподавание истории в школе "«О том, что происходило…» Дневник Владимира Гельфанда"
  •     Вестник НГПУ "О «НЕУБЕДИТЕЛЬНЕЙШЕЙ» ИЗ ПОМЕТ: (Высокая лексика в толковых словарях русского языка XX-XXI вв.)"
  •     Archäologisches Landesmuseum Brandenburg "Zwischen Krieg und Frieden" / "Между войной и миром"
  •     Российская газета "Там, где кончается война"
  •     Народный Корреспондент "Женщины освобождённой Европы глазами советских солдат: правда про "2 миллиона изнасилованых немок"
  •     Fiona "Военные изнасилования — преступления против жизни и личности"
  •     军情观察室 "苏军攻克柏林后暴行妇女遭殃,战争中的强奸现象为什么频发?"
  •     Независимая газета "Дневник минометчика"
  •     Независимая газета "ИСПОДЛОБЬЯ: Кризис концепции"
  •     Olhar Atual "A Esquerda a história e o estupro"
  •     The book of Stefan-Ludwig Hoffmann, Sandrine Kott, Peter Romijn, Olivier Wieviorka "Seeking Peace in the Wake of War: Europe, 1943-1947"
  •     Steemit "Berlin Rape: The Hidden History of War"
  •     Estudo Prático "Crimes de estupro na Segunda Guerra Mundial e dentro do exército americano"
  •     Громадське радіо "Насильство над жінками під час бойових дій — табу для України"
  •     InfoRadio RBB "Geschichte in den Wäldern Brandenburgs"
  •     Hans-Jürgen Beier gewidmet "Lehren – Sammeln – Publizieren"
  •     Русский вестник "Искажение истории: «Изнасилованная Германия»"
  •     Vix "Estupro de guerra: o que acontece com mulheres em zonas de conflito, como Aleppo?"
  •     El Nuevo Accion "QUE LE PREGUNTEN A LAS ALEMANAS VIOLADAS POR RUSOS, NORTEAMERICANOS, INGLESES Y FRANCESES"
  •     Periodismo Libre "QUE LE PREGUNTEN A LAS ALEMANAS VIOLADAS POR RUSOS, NORTEAMERICANOS, INGLESES Y FRANCESES"
  •     DE Y.OBIDIN "Какими видели европейских женщин советские солдаты и офицеры (1944-1945 годы)?"
  •     NewConcepts Society "Можно ли ставить знак равенства между зверствами гитлеровцев и зверствами советских солдат?"
  •     搜狐 "二战时期欧洲,战胜国对战败国的妇女是怎么处理的"
  •     Эхо Москвы "Дилетанты. Начало войны. Личные источники"
  •     Журнал "Огонёк" "Эго прошедшей войны"
  •     Уроки истории. XX век "Книжный дайджест «Уроков истории»: советский антисемитизм"
  •